Золочівський коледж ЛНАУ

День пам’яті жертв Голодоморів
...Ніде нехай такого більш не буде!
Хай день новий життя несе нове.
Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!
В достатку Україна хай живе! (Наталія Погребняк)

     28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про голодомор 1932-1933 років в Україні», в першій статті якого було визначено, що цей голодомор є геноцидом українського народу, вчиненим тоталітарним репресивним сталінським режимом, а також голодомори 1921-1922, 1946-1947 років в Україні. І тепер щороку в останню суботу листопада українці пригадують ті страшні роки, які пережив увесь народ і о 16.00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам'яті.
    22 листопада 2018 року в Золочівському коледжі ЛНАУ було проведено відкриту виховну годину на тему: «Жнива скорботи»  студентами груп ВМ-105 та ВПР-101 ( куратори Ганачівська О.І. та Дреботій Н.І.). Про жахливі факти голодомору розповідали студенти   Зінь Денис, Процишин Анна, Цюрко Віталій, Зарічна Христина, Мисак Володимир, Мудрак Ольга, Карабчук Анастасія. З метою гідного вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу студенти прагнули чесно і гласно прочитати цю трагічну смертну історію українського народу, адже цього вимагає правда історії, наш час. Лише з врахуванням минулого, в тому числі і тих драматичних подій, що дав нам 1933 рік, ми можемо йти в майбутнє. В рамках всеукраїнської акції «Засвіти свічку» студенти запалювали вогні пам’яті за невинно вбитими.
Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не поодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці!
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас – бо ж ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно!!!

                                                                   Ганачівська О.І., куратор групи ВМ-105